У 12-му турі нашу команду чекав непростий іспит. У гості до Петрового завітав лідер чемпіонату – СК “Дніпро-1”, який назабивав до цього 27 м’ячів в 10 матчах сезону. Завдання перед нашою командою стояло непросте: локалізувати загрози біля власних воріт і намагатися в атаці знайти свій шанс, хоча було зрозуміло, що зробити це буде не так просто.

Як не парадоксально, із другою частиною завдання підопічні Лавриненко впоралися на відмінно вже під кінець першої десятихвилинки. Стандарти у сучасному футболі – річ все більш грізна і важлива. Доведено Вячеславом Піднебенним на 10-й хвилині. Наш атакуючий центрхав покарав захист “Дніпра-1” за фол (який на думку арбітра був еквівалентний жовтій картці для Володимира Польового, який порушував правила). З 23-х метрів по класній дузі Піднебенной закрутив м’яч понад стінкою – відчайдушний політ Юрчука дивідендів дніпрянам не приніс. М’яч влучив у стійку і від неї в ворота – 1:0.

Непоганий початок тайму. Який нівелював стартові напівмоменти Логінова і Кравченко. Сергій буквально відразу ж в подібній ситуації свою спробу зі стандарту не використав. Господарі закрилися, хоча залишалося грати ще силу-силенну ігрового часу.

У цій ситуації м’яч під повний контроль взяли гості, але чисельна насиченість центральної зони, жага боротьби і небажання поступатися в єдиноборствах підкуповувала в діях господарів. З моментів виділимо ті лічені, коли гості “розтинали” наш захист. Чого вартий на 16-й хвилині після проникаючої передачі Сніжка на хід Когуту. Останній виходив на ударну позицію, його фізично ніхто не міг накривати в штрафний, але виручив Ганєв, від рук якого м’яч влучив у стійку.

У зворотному напрямку біля воріт СК “Дніпра-1” загрози виникали нечасто, активний був Олександр Мішуренко. У першому випадку вирішив на силу пробити в ближній верхній кут – блискучий сейв воротаря і як наслідок, тільки кутовий. А на 39-й хвилині після скидки Акименка “дев’ятий номер” господарів зряче пробивав під поперечину з меж штрафного – зовсім трохи не розрахував в частині точності.

На 42-й хвилині спортклубівці посилено сигналізували арбітру, що після удару Польового м’яч потрапив в руку Запорожця (справа була в штрафному майданчику “Інгульця”), а через хвилину неабияк заведений капітан гостей Кравченко побачив перед собою гірчичник за систематичні розмови з арбітром на підвищених тонах .

Все в гіршу сторону розгорнулося для петрівців по перерві. Утримати заповітну синицю в руках не вдалося. Гості продовжували за допомогою контролю і переміщень футболістів володіти ініціативою, хоча тотальним цю перевагу назвати складно. Дуже хороший матч видав центрбек Олександр Кучеренко, який не дав, за винятком одного епізоду, “продихнути” голеадорові “Дніпра-1” Кулішу. Застереження майже за Фрейдом. Бо єдиний епізод у матчі, коли форвард гостей виявився без опіки, коштував нашій команді пропущеного голу. Чеботаєв, хвилиною раніше з’явився на полі, прийняв нестандартне рішення найпотужнішим ударом головою по вертикалі повернути м’яч до “фази атаки”, оборона “Інгульця” допустила збій при створенні штучної пастки – а це, як казав радянський коментатор Маслаченко: “Отримайте, розпишіться”.

Вихід на поле Передистого, Коваленка, Січінави загальної картини гри не змінили. “Інгулець” в одній окремо взятій грі виявився не настільки винахідливим в атаці, як це буває зазвичай. Гості ж з холоднокровністю кіллера і зовсім засмутили на 85-й хвилині трибуни стадіону “Інгулець”. Удар Сніжка з меж штрафного вийшов технічно недосконалим, м’яч звалився, але на щастя для партнера на дальній штанзі чергував Чичиков, який підправив м’яч у ствір воріт.

Що ж, зовсім трохи не вистачило “Інгульцю” для перемоги. Віримо, що все зміниться через тиждень, наступної неділі, у Києві проти ФК “Оболонь-Бровар”.

ingulec.com